Новини

Новини • 15.11.2017
В УПЦ почли пам'ять святого Петра Калнишеского - кошового отамана і ктитора Святої Гори

День пам'яті святого праведного Петра Калнишевського урочисто вшанували 13 листопада в Запоріжжі, Кривому Розі та в селі Мала Петриківка на Дніпропетровщині.

У запорізькому Покровському архієрейському соборі в 2014 році відбулася канонізація святого. Цього року, в день його пам'яті, літургію очолив митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука.

«Ми називаємо його святим за його терпіння, твердість у вірі, за те, що він не зрікся Христа. Його святість в тому, що він протягом 25-ти років вів праведне, угодне Богу життя, зберігши свою душу в чистоті від спокус і гріха... За все своє життя він не зрадив нікого; лише молитва і смирення. Він ніколи не ховався за спини своїх братів. Згадайте, як мужньо він поводився в трагічні моменти історії Запорізької Січі. Він приніс себе в жертву, зберігши життя сотням і тисячам козаків. Вийшов і сказав: "Ось він я, Петро Калнишевський, негоже проливати кров православних християн". Петро Калнишевський - це приклад для нас, нинішніх православних християн, як потрібно сміливо свідчити світові про нашу віру», - сказав владика Лука.

Перше престольне свято в новому храмі на честь праведного Петра Калнишевського в Кривому Розі очолив митрополит Криворізький і Нікопольський Єфрем. За літургією була вознесена молитва за мир в Україні, а після - відбувся хресний хід.

У селі Мала Петрівка, яке назване на честь святого, в храмі Різдва Пресвятої Богородиці літургію очолив архієпископ Каменський і Царичанський Володимир.

***Святий праведний Петро Калнишевський був останнім кошовим отаманом Запорізької Січі. Відомий, як військовий і політичний діяч, дипломат. Народився в селі Пустовійтівка (Сумська область). На Січі знаходився з 8-річного віку. Пройшов шлях від зброєносця до кошового.

Допомагав Церкві. Зокрема, афонському братству старця Паїсія. Святий Петро був ктитором козачого скиту «Чорний вир» на Святій Горі. Він також надавав матеріальну допомогу Храму Гробу Господнього на Святій Землі.

Після знищення Січі його засудили на довічне ув'язнення, яке він проходив, протягом 25 років, на Соловках. У 1801 році отримав звільнення, за наказом імператора Олександра І, але монастир не покинув. Він помер через 2 роки, у віці 112 років. Його могила знаходиться біля Преображенського собору Соловецького монастиря.

За матеріалами «Фома в Україні».