Новини

Новини • 18.09.2018
Литовський князь-чернець, який хотів побувати на Афоні

Син князя Міндовга Войшелк (1223 - 1267 рр..) почав правити в Новогрудку (територія сучасної Білорусі) з волі свого батька. Але правив він недовго. Князь вирішив присвятити своє життя Богу в Полонинському монастирі на Волині. Посланці батька вмовляли його не йти в чернецтво, але Войшелк пішов наперекір його волі.

Історики кажуть, що монастир, в якому він прийняв чернецтво, розташовувався в Карпатських горах. Войшелк став ченцем Лавришом і три роки під духовним наставництвом старця Григорія Святогірського жив в обителі.

У 1256 році він відправився в паломництво на Афон. На це він отримав благословення старця. Шлях до Святої Гори проходив через землі, де проходили бойові дії, що розгорілася через обрання на царський престол Костянтина Першого Болгарського. Чернець Лавриш дійшов до Болгарії і вирішив повернутися на батьківщину.

На Новогрудчині він створив Лаврішевській монастир.

Наступного року князю-ченцеві довелося битися з татарами. Князь здобув перемогу і знову став правити Новогрудком.

Міндовг став жертвою змови. Коли Войшелк дізнався про смерть батька і двоюрідного брата - зібрав військо для походу на Новогрудок. У 1264 році князь повернув собі місто.

Войшлек не забував про свій чернечий сан. Він весь час носив клобук поверх княжого одягу. Князь передав правління галицькому князю Шварну (Свароміру) Даниловичу і знову опинився в монастирі на Волині, в Угровську.

Навесні 1267 князь Василько Романович запросив Войшелка-Лавриша на бенкет під Володимир-Волинським. Після якого він повернувся в обитель святого архангела Михайла. Вночі туди увірвалися воїни брата Шварна - князя Лева Даниловича Галицького, і зарубали мечами Войшелка.

За матеріалами з відкритих джерел